Skip to main content

Дайджест 2 травня

 

ДАЙДЖЕСТ

ГОЛОВНІ НОВИНИ ТИЖНЯ

26 – квітня – 2 травня 2021 року

ЗМІСТ

І. Боротьба з COVID – 19. 2

  1. МОЗ: Україна розпочала поступовий вихід із третьої хвилі коронавірусної хвороби 2
  2. Максим Степанов: Кисневі концентратори можна буде брати у сімейних лікарів 2

ІІ. Хід вакцинації 4

  1. Україна отримає додаткові 10 млн доз вакцини Pfizer, – Степанов.. 4
  2. 500 тисяч доз вакцини CoronaVac прибули в Україну. 4
  3. Реаніматолог Дарія Сімчук: Користь від вакцинації перевищує можливі ризики виникнення тромбозів.. 5
  4. Епідеміолог Федір Лапій: Вакцини AstraZeneca/Covishield та AstraZeneca-SKBio є ідентичними та взаємозамінними.. 5

ІІІ Боротьба з іншими хворобами. 7

  1. МОЗ розпочинає роботу над реалізацією Концепції розвитку системи надання медичної допомоги громадянам, що страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, на 2021 – 2026 роки – Садов’як. 7
  2. Микичак: Навіть під час боротьби з пандемією COVID-19 не можна забувати про рутинну імунізацію… 7
  3. МОЗ: 37 закладів охорони здоров’я є провідними в наданні медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.. 8

ІV Різне. 9

  1. МОЗ продовжує роботу з впровадження електронних лікарняних – Кучер.. 9
  2. МОЗ видав наказ про затвердження наглядової ради держпідприємства «Медичні закупівлі». 9

 

І. Боротьба з COVID – 19

1.   МОЗ: Україна розпочала поступовий вихід із третьої хвилі коронавірусної хвороби

Україна розпочала поступовий вихід із третьої хвилі коронавірусної хвороби. Про це свідчать основні епідеміологічні показники й маркери. Таку інформацію надав під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Якщо порівняти минулий тиждень з позаминулим, то кількість осіб, які захворіли на COVID-19, зменшилася з майже 92 до 77 тисяч. Тобто занедужало на 15 тисяч менше людей. Кількість госпіталізованих минулого тижня проти позаминулого зменшилася майже на 3400 осіб. Все це говорить про стабілізацію ситуації. Ми пройшли надважкий період третьої хвилі коронавірусної хвороби», – зазначив Степанов.

Міністр також повідомив, що рівень захворюваності на COVID-19 пішов на спад у всіх областях України та місті Києві, де ситуація ще місяць тому була вкрай важкою. Рівень госпіталізації та завантаженості ліжок із киснем перевищує встановлені норми лише в одній області – Донецькій, і станом на сьогодні складає 69%. Решта областей демонструють стійку тенденцію до зменшення кількості госпіталізацій та завантаженості ліжок із киснем. Загальна кількість завантажених ліжок по Україні тримається на рівні 52%. «Це свідчить про те, що обмеження, встановлені адаптивним карантином, дієві. Коли ми всі дотримуємося чітких карантинних правил, то проходимо важкі атаки ковіду. Саме тому рішенням КМУ адаптивний карантин продовжено до 30 червня», –  наголосив Степанов.

І хоч ситуація стабілізується, міністр закликав українців не нехтувати правилами і бути вкрай уважними до свого здоров’я та здоров’я людей, які оточують, – максимально утриматися від контактів, уникати скупчень, носити маски й дотримуватися правил особистої гігієни.

2.   Максим Степанов: Кисневі концентратори можна буде брати у сімейних лікарів

МОЗ закуповує кисневі концентратори для первинної ланки медицини. Ними зможуть користуватися пацієнти, які після госпіталізації виписані додому, але можуть потребувати кисневої терапії. Про це в ефірі  телеканалу ICTV розповів очільник Міністерства Максим Степанов. За словами міністра, на ці потреби наразі виділили 693 млн грн.

«Зараз закуповують концентратори для первинного рівня як обмінний фонд – які потім зможуть видавати пацієнтам. Адже людину можуть виписати з лікарні з нормальною сатурацією, але вона потребуватиме кисневої терапії. Ці концентратори ми зможемо використовувати і після COVID», – сказав міністр.

Максим Степанов наголосив: попри непросту ситуацію в країні із захворюваністю на COVID-19, не було жодного випадку, щоб за рік пандемії в якомусь медичному закладі закінчився кисень.

«Так, у нас був важкий період, коли ми вночі розвертали машини з киснем і везли їх у ту чи іншу область. Так, використання кисню збільшилося в десятки разів, ніж до пандемії. Так, ми вимушені були йти на те, щоб частину технічного кисню після лабораторних досліджень відправляти в лікарні. Але я ще раз наголошую: жодного прикладу, щоб у якійсь лікарні закінчився кисень, у нас не було!» –  заявив Максим Степанов.

ІІ. Хід вакцинації

1.   Україна отримає додаткові 10 млн доз вакцини Pfizer, – Степанов

МОЗ домовився про постачання вдвічі більшої партії вакцин Pfizer протягом поточного року. Відповідний контракт з американською компанією підписав очільник міністерства Максим Степанов. За його словами, переговори були важкими, але результат того вартий. У сумі законтрактованих вакцин вистачає для того, щоб щепити більшість українців цього року.

«Після довготривалих і важких переговорів із компанією Pfizer ми досягли домовленості на постачання додаткових 10 млн доз. Сьогодні вночі підписали відповідний контракт. Тобто загалом ми отримаємо 20 млн (якщо бути точним, то 20 млн 1150) доз вакцини Pfizer протягом цього календарного року», – наголосив міністр.

За словами Степанова, переговори з компанією Pfizer розпочалися ще в серпні минулого року й були досить напруженими. Ситуація зрушила з мертвої точки після того, як до них долучилися дипломатичні установи США та України й особисто міністр охорони здоров’я США Алекс Азар.

Очільник МОЗ наголосив, що пришвидшила підписання контракту розмова українського Президента Володимира Зеленського  з гендиректором Pfizer.

«Суттєві зрушення в перемовинах із Pfizer відбулися після того, як долучився Президент України Володимир Зеленський, який провів особисто  переговори з гендиректором компанії  Альбертом Бурлою. Ця розмова значно пришвидшила процес, і ми досягли домовленості про постачання  перших 10 млн доз вакцини в Україну. Спільними зусиллями врешті добилися чудових результатів і здатні забезпечити українців повним обсягом вакцин у поточному році», – зазначив Степанов.

2.   500 тисяч доз вакцини CoronaVac прибули в Україну

500 тисяч доз вакцини CoronaVac прибули в Україну. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Попри дефіцит вакцин у світі, ми робимо все можливе, аби забезпечити громадян України вакцинами. Згідно з домовленостями і контрактами, щотижня плануємо отримувати нові надходження вакцин. Хочу нагадати, що всі вакцини безпечні і ефективні. Це наш шанс врятувати своє здоров’я і повернутися до нормального життя», – зазначив Степанов.

Перша партія вакцини CoronaVac прибула в Україну 25 березня у розмірі 200 тиcяч доз, щеплення нею розпочалося 13 квітня. Загалом Україною законтрактовано 1 мільйон 915 тисяч доз вакцини CoronaVac компанії Sinovac Biotech. Крім того, в Україні використовують вакцини виробників Pfizer та AstraZeneca (Covishield, SKBio).

Група компаній «Лекхім» є офіційним та ексклюзивним  постачальником вакцини компанії Sinovac Biotech в Україні. Вакцина прибула в аеропорт «Бориспіль».

3.   Реаніматолог Дарія Сімчук: Користь від вакцинації перевищує можливі ризики виникнення тромбозів

Користь від вакцинації перевищує можливі ризики виникнення тромбозів. Такі висновки надала Європейська асоціація з контролю лікарських засобів (European Medicines Agency, EMA) після дослідження поодиноких фактів ускладнень після щеплення вакциною AstraZeneca. Про це повідомила лікарка реанімаційного відділення другої міської лікарні Житомира, співзасновниця освітньої платформи PROGRESS Дарія Сімчук.

«Частота можливого виникнення тромбозів після вакцинації AstraZeneca вкрай низька. Всі випадки, про які йдеться, – це всього 86. Наприклад, у Британії зробили понад 32 млн щеплень цим препаратом. Частота тромбозів склала 4,6 випадку на 1 мільйон вакцинованих пацієнтів.  З них летальність складає 25%, тобто 1 випадок на 1 мільйон», – зазначила Сімчук.

Лікарка також повідомила, що в зоні ризику виникнення тромбозів після вакцинації перебувають жінки до 60 років. Чіткий перелік факторів ризику досі не ідентифікований, сьогоднішні висновки базуються на аналізі наявних випадків. Сімчук нагадала, що протипоказаннями до вакцинації є важка алергічна реакція на компоненти вакцини, алергічна реакція на першу дозу препарату, а також активне гостре захворювання. Решту протипоказань визначає індивідуально лікар по кожному пацієнту.

4.   Епідеміолог Федір Лапій: Вакцини AstraZeneca/Covishield та AstraZeneca-SKBio є ідентичними та взаємозамінними

Вакцини AstraZeneca/Covishield та AstraZeneca-SKBio є ідентичними та взаємозамінними. Про це під час прес-конференції повідомив голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, лікар-імунолог Федір Лапій.

«Вакцина AstraZeneca-SKBio не просто ідентична препарату AstraZeneca/Covishield, вона є взаємозамінна, адже за технологією виготовлена так само. Люди, які мають першу дозу щеплення Covishield, другу дозу отримають вакциною SkBio», – деталізував Лапій.

Епідеміолог нагадав, що вакцину SkBio вводять за тією ж схемою, як і CoviSheld. Дві дози з інтервалом у 12 тижнів.

Як повідомляли, 23 квітня 2021 року Україна отримала 367 200 доз вакцини AstraZeneca-SkBio, яка вироблена SK Bioscience у Південній Кореї. В Україні її зареєстрували 20 квітня 2021 року. Раніше Україна отримала 500 тис. доз вакцини Covishield виробництва індійського Інституту сироватки крові. Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. В Україні вакцину зареєстрували 22 лютого 2021 року. Обидва препарати, AstraZeneca/Covishield та AstraZeneca-SKBio, схвалені для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

ІІІ Боротьба з іншими хворобами

1.   МОЗ розпочинає роботу над реалізацією Концепції розвитку системи надання медичної допомоги громадянам, що страждають на  рідкісні (орфанні) захворювання, на 2021 – 2026 роки – Садов’як

МОЗ розпочинає роботу над реалізацією Концепції розвитку системи надання медичної допомоги громадянам, що страждають на  рідкісні (орфанні) захворювання, на 2021 – 2026 роки. Кабінет Міністрів України розпорядженням №377 схвалив Концепцію на засіданні 28 квітня. Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як.

«З метою реалізації положень Концепції Міністерство охорони  здоров’я України протягом місяця спільно з іншими органами державної влади та інститутами громадянського суспільства розроблятиме деталізований план заходів», – додала Садов’як.

Концепція передбачає реалізацію низки завдань. Зокрема, йдеться про розробку прозорого та неупередженого підходу до процедури ухвалення рішень щодо державної підтримки громадян із рідкісними захворюваннями, проведення епідеміологічного дослідження для отримання даних про такі захворювання в Україні.

Важливим аспектом є забезпечення рівного та своєчасного доступу громадян із РЗ до методів раннього виявлення орфанних захворювань, забезпечення справедливого доступу пацієнтів до лікарських засобів, медичних виробів та продуктів спеціального лікувального харчування, надання якісної медичної допомоги та психосоціальної підтримки громадянам із рідкісними захворюваннями та членам їх сімей.

Велику увагу в реалізації Концепції приділено підвищенню професійної кваліфікації фахівців із ранньої діагностики, профілактиці та лікуванню орфанних захворювань, організації мульти- та міжсекторальної взаємодії громадських об’єднань громадян із такими діагнозами,   підвищенню обізнаності населення щодо проблем РЗ та їх профілактики та розвитку міжнародного та наукового співробітництва в сфері надання медичної допомоги громадянам, що страждають на рідкісні захворювання.

Передбачений моніторинг реалізації Концепції за допомогою показників виконання окремих цілей та заходів та щорічне звітування перед Кабінетом Міністрів України про результати.

2.   Микичак: Навіть під час боротьби з пандемією COVID-19 не можна забувати про рутинну імунізацію

Щороку останній тиждень квітня – це Всесвітній тиждень імунізації. Головна мета – привернути увагу до імунізації та сприяти використанню вакцин для захисту людей різного віку від хвороб. Ця практика існує і в Україні.

Гасло цьогорічної кампанії –  «Вакцини зближують нас». По всій країні відбудуться заходи з підвищення прихильності до імунізації задля охоплення більшої кількості громадян, особливо дітей, щепленнями. Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак під час брифінгу.

«Вакцини – це один із найпотужніших і найдієвіших інструментів для збереження здоров’я цивілізації. Імунізація є питанням національної безпеки», – додала Ірина Микичак.

Заступниця міністра наголосила, що навіть під час боротьби з пандемією COVID-19 не можна забувати про рутинну імунізацію. В Україні Календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти десяти захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. З 2022 року перелік доповнить вакцина проти пневмокока. Імунобіологічні препарати, які входять у Календар щеплень, закуповують коштом державного бюджету. Вакцинація населення проводиться безоплатно у комунальних закладах охорони здоров’я, а також у лікарів-ФОП та у приватних медзакладах, які уклали договори з НСЗУ.

3.   МОЗ: 37 закладів охорони здоров’я є провідними в наданні медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС

37 закладів охорони здоров’я є провідними в наданні медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Йдеться про 28 закладів комунальної форми власності, з них 7 – спеціалізовані диспансери радіаційного захисту населення, 9 – державні заклади підпорядкування МОЗ та Національної академії медичних наук України. Про це під час брифінгу повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.

«Для забезпечення надання медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи залучена вся мережа медичних закладів, від сімейних лікарів до закладів охорони здоров’я МОЗ та НАМН України», – наголосила Ірина Микичак.

Заступниця міністра поінформувала, що впродовж 2020–2021 років за програмою медичних гарантій 23 медзаклади, які забезпечують лікування осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, профінансовані Національною службою здоров’я України на загальну суму 4 898 046 тис. гривень.

Станом на січень 2021 року кількість потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, які перебувають під наглядом у закладах охорони здоров’я сфери управління МОЗ України, становить 1 619 296 осіб, з них 317 769  дітей. За даними Державного реєстру України, загальна кількість постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 2,5 мільйони осіб.

ІV Різне

1.   МОЗ продовжує роботу з впровадження електронних лікарняних – Кучер

МОЗ продовжує роботу з впровадження електронних лікарняних. Вже найближчим часом вони повністю замінять видачу паперових бланків листків непрацездатності. Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра охорони здоров’я Ярослав Кучер.

«Станом на сьогодні Наказ МОЗ «Деякі питання формування та видачі медичних висновків про тимчасову непрацездатність» перебуває на опрацюванні в центральних органах виконавчої влади. Ми чекаємо затвердження цього порядку, це стане початком впровадження е-лікарняних», – додав Кучер.

Заступник міністра також зазначив, що команда МОЗ та НСЗУ працює над технічними моментами реалізації запуску. Протягом останнього тижня оновили дані в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України щодо стану готовності повного переходу закладів охорони здоров’я на електронні лікарняні та відмови від паперових бланків. «Перехід на електронні лікарняні є одним із важливих напрямів реформування сфери охорони здоров’я, зокрема в напрямі депаперизації», – наголосив Кучер.

Він також звернувся до голів місцевих державних адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади охорони здоров’я, які здійснюють експертизу тимчасової непрацездатності, з проханням звернути увагу на стан підключення таких закладів до електронної системи охорони здоров’я та забезпечити підключення в найближчий термін.

2.   МОЗ видав наказ про затвердження наглядової ради держпідприємства «Медичні закупівлі»

Конкурсна комісія обрала наглядову раду  державного підприємства «Медичні закупівлі України». Відповідний наказ підписав очільник МОЗ Максим Степанов.

До складу комісії з конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради увійшли представники міжнародних фінансових організацій, дипломатичних установ, професійні консультанти з відбору персоналу, які мали право дорадчого голосу для забезпечення максимальної прозорості процедури.

Загалом до участі у конкурсі подали документи 52 кандидати. Усі, хто був допущений до конкурсу, мали можливість пройти співбесіду та надати свої пропозиції щодо стратегії розвитку ДП «Медичні закупівлі України» на найближчі 3 роки і ролі наглядової ради в досягненні запланованих результатів. До співбесід мали змогу долучитися зацікавлені народні депутати у якості спостерігачів.

За результатами засідання комісії визначили п’ять переможців. З незалежними членами наглядової ради, а також представниками держави у складі наглядової ради ДП «Медичні закупівлі»  підпише  відповідні договори.